酒、烟草、网络游戏、区块链——肖磊
На ц?й стор?нц? подано настанови з обрання базово? форми (назви) стор?нки.
Загальне
[ред.]- слова повинн? починатися з мало? л?тери, окр?м власних назв та коли ортограф?я мови вимага?, щоб слова починалися з велико? (наприклад, у н?мецьк?й). Слова Укра?на та укра?на ? р?зними статтями;
Д??слова
[ред.]- зазвичай використову?мо ?нф?н?тив;
- в назвах омина?мо маркери ?нф?н?тиву: read, lesen, l?sa (а не to read, zu lesen, att l?sa);
- у випадку мов, що не мають окремо? форми ?нф?н?тиву, використову?мо форму, що заведено використовувати у словниках зам?сть нього: наприклад, для албансько?, болгарсько?, латинсько?, старо- та новогрецько? використову?мо першу особу однини, алб. shqiptoj, болг. правя, латин. timeo, грецьк. μαθα?νω, а для македонсько? третю особу однини — мисли.
Доконан?сть
[ред.]1. для сл?в, що утворюють видову пару доконане-недоконане, ми використову?мо форму недоконаного виду 2. у статт? доконаного виду у значенн? ми пода?мо лише: див. посилання на недоконану форму
Морфеми
[ред.]Статт? морфем створю?мо з? знаком деф?са у назв? (добре: -лог?я, погано: лог?я; роз-, а не роз).
Якщо ? стаття з под?бним написанням, але без деф?са, то вгор? статт? перед мовними заголовками пода?мо посилання на цю статтю через шаблон {{Див. також}}. ? навпаки.
Прикметники
[ред.]Використову?мо форму називного в?дм?нка чолов?чого роду в однин? (добрий, хороший).
?менники
[ред.]Використову?мо форму називного в?дм?нка в однин? (к?т, а не коти).
У мовах, що мають артикль, слова подаються без артикля (cat, а не a cat)
Якщо слово використову?ться лише в множин? або майже не використову?ться в однин?, то основною буде форма називного в?дм?нка множини (двер?, ножиц?).
Фразеолог?зми
[ред.]Ми також створю?мо статт? для фразеолог?зм?в. У статт? таких сполук м?стяться посилання на окрем? слова, що в не? входять.
У заголовках таких статей ми не зазначу?мо неозначен? займенники хтось, щось, десь тощо (водити за носа, а не водити когось за носа). Але якщо неозначений займенник ? незм?нною частиною фразеолог?зму, то його залиша?мо (мати щось сп?льне з, а не мати сп?льне з).
Частина мови фразеолог?зму визнача?ться за його функц?онуванням у мов?, а не за частинами мови його складових.